Результати досліджень ефективності препарату "ПОЛІПЛАТИЛЛЕН"

На підставі еспериментальних та клінічних досліджень встановлено протипухлинну ефективність нового платиновмісного препарату - поліплатиллену при лікуванні хворих на поширені форми раку шлунка, підшлункової залози, легені.

1. В експериментальних дослідженнях на моделях клітинних культур (in vitro) встановлено низьку цитотоксичність та високу антипроліферативну дію поліплатиллену, яка реалізується шляхом блокування проліферації у G1-S фазах клітинного циклу. На моделях пухлинного росту (in vivo) доведена значна протипухлинна активність, визначений спектр її протипухлинної дії, підтверджена низька токсичність поліплатиллену, а також визначена його терапевтична доза.

2. У клінічних умовах доведена висока протипухлинна активність поліплатиллену при відносно меншій токсичності порівняно з іншими протипухлинними препаратами. Встановлена низька гемато-, нефро-, ото-, нейротоксичність поліплатиллену, що забезпечує можливість проведення повноцінного хіміотерапевтичного лікування хворих, яким протипоказана стандартна протипухлинна терапія.

3. Виявлено позитивний вплив поліплатиллену на виживаність хворих розповсюдженими формами раку легені: середня виживаність - 10,3±0,8 міс. з медіаною - 8,8 міс.; 1-річна виживаність 36,0±3,3%, 2-річна виживаність 16,1±2,8% у хворих, що лікувались за стандартними схемами відповідні показники були нижчі і становили 6,1±0,2 міс., медіана 5,3 міс., 1-річна виживаність 15,0±2,2 міс., 2-річна виживаність не спостерігалась (р<0,05).

4. Застосування поліплатиллену у хворих на поширені форми раку легені є ефективним не тільки в режимах поліхіміотерапії, але монохіміотерапії, про що свідчать показники об'єктивного ефекту 29,6% і 28,1% та середньої виживаності хворих - 10,4±2,0 міс. і 9,5±1,5 міс. відповідно.

5. Ефективність лікування поліплатилленом хворих на поширені форми раку легені не залежить від гістологічного типу пухлин. Статистично значуща різниця між об'єктивним ефектом на дрібноклітинний і недрібноклітинний рак 29,7% і 28,8% медіаною - 10,9 міс. і 8,8 міс., середньою виживаностю 11,8±2,6 міс. і 10,1±0,8 міс. відсутня (р>0,05). Встановлена чутливість недрібноклітинного раку легені до терапії поліплатилленом,що вказує на доцільність його застосування в схемах лікування таких хворих.

6. Комбіновані схеми лікування поліплатилленом з променевою терапією значно покращують показники ефективності лікування хворих на рак легені IIIB-IV стадій: об'єктивний ефект 25,2% і 28,1%, медіана 6,7% і 6,2%, середня виживаність 9,3±1,3 і 9,5±1,5, 1-річна виживаність 4,8% і 5,8%, 2-річна виживаність 3,9% і 4,5% відповідно з та без променевої терапії (р>0,05).

7. Застосування поліплатиллену у хворих на поширені форми раку шлунка без наявності асциту значно збільшує середню виживаність на 11,8 міс. (р<0,05), 1-річну виживаність на 23%, 2-річну на 19,6%, з наявністю асциту на 4,2 міс.(р<0,05) 1-річну виживаність на 16%, 2-річну на 10,6%, в порівнянні з групою контролю. У хворих з проявами асциту після проведеного лікування спостерігається зменшення накопичення або відсутність асцитної рідини у 30% хворих пролікованих цисплатином і у 85% хворих пролікованих поліплатилленом.

8. При застосуванні поліплатиллену для лікування хворих на поширені форми раку підшлункової залози відмічається збільшення середньої виживаності на 2,9 міс., медіани виживаності на 1,5 міс. в порівнянні з групою контролю (р<0,05). Лише у хворих даної групи відмічалася 1-річна виживаність (14,6%).

9. Ефективність застосування поліплатиллену у хворих на поширені форми раку легені, шлунка і підшлункової залози підтверджена результатами морфологічних досліджень, згідно з якими поліплатиллен у терапевтичній дозі не викликає незворотніх змін у структурі внутрішніх органів, виявляючи виражену протипухлинну властивість. Морфологічні дослідження на ультраструктурному рівні свідчать про проникнення молекул препарату платини у цитоплазму і ядро пухлинних клітин, що призводить до їх пошкодження.

10. Внаслідок високої протипухлинної активності і низької токсичності застосування поліплатилену при паліативному лікуванні хворих на рак легені, шлунка, підшлункової залози значно поліпшує якість життя хворих за рахунок зменшення симптомів, пов¢язаних з впливом протипухлинної терапії. Застосування схем з включенням поліплатиллену не потребує терапії супроводу та методів гіпергідратації, які є обов¢зковими при лікуванні цисплатиною та іншими препаратами платини.

11. Показники виживаності хворих на рак легені, шлунка підшлункової залози IV стадії, пролікованих поліплатилленом, дають змогу відійти від стереотипу ставлення до таких хворих як безперспективних з погляду можливостей вірогідного подовження тривалості життя.

12. Поліплатиллен є сучасним ефективним протипухлинним платиновмісним препаратом, що засвідчують результати проведених експериментальних і клінічних досліджень. Розроблені дози, режими та шляхи застосування поліплатиллену при лікуванні хворих на поширені форми раку легені, шлунка і підшлункової залози можуть бути рекомендовані для включення до клінічних протоколів спеціалізованої допомоги хворим на злоякісні новоутворення.

			Полиплатиллен^® —оригинальный противоопухолевый препарат на ДНК-носителе
	Про компанію "Платос-Фарма" Історія та клінічні дослідження Методичні рекомендації Інструкція Научные статьи События компании Контакти		Результати досліджень ефективності препарату "ПОЛІПЛАТИЛЛЕН" На підставі еспериментальних та клінічних досліджень встановлено протипухлинну ефективність нового платиновмісного препарату - поліплатиллену при лікуванні хворих на поширені форми раку шлунка, підшлункової залози, легені. 1. В експериментальних дослідженнях на моделях клітинних культур (in vitro) встановлено низьку цитотоксичність та високу антипроліферативну дію поліплатиллену, яка реалізується шляхом блокування проліферації у G1-S фазах клітинного циклу. На моделях пухлинного росту (in vivo) доведена значна протипухлинна активність, визначений спектр її протипухлинної дії, підтверджена низька токсичність поліплатиллену, а також визначена його терапевтична доза. 2. У клінічних умовах доведена висока протипухлинна активність поліплатиллену при відносно меншій токсичності порівняно з іншими протипухлинними препаратами. Встановлена низька гемато-, нефро-, ото-, нейротоксичність поліплатиллену, що забезпечує можливість проведення повноцінного хіміотерапевтичного лікування хворих, яким протипоказана стандартна протипухлинна терапія. 3. Виявлено позитивний вплив поліплатиллену на виживаність хворих розповсюдженими формами раку легені: середня виживаність - 10,3±0,8 міс. з медіаною - 8,8 міс.; 1-річна виживаність 36,0±3,3%, 2-річна виживаність 16,1±2,8% у хворих, що лікувались за стандартними схемами відповідні показники були нижчі і становили 6,1±0,2 міс., медіана 5,3 міс., 1-річна виживаність 15,0±2,2 міс., 2-річна виживаність не спостерігалась (р<0,05). 4. Застосування поліплатиллену у хворих на поширені форми раку легені є ефективним не тільки в режимах поліхіміотерапії, але монохіміотерапії, про що свідчать показники об'єктивного ефекту 29,6% і 28,1% та середньої виживаності хворих - 10,4±2,0 міс. і 9,5±1,5 міс. відповідно. 5. Ефективність лікування поліплатилленом хворих на поширені форми раку легені не залежить від гістологічного типу пухлин. Статистично значуща різниця між об'єктивним ефектом на дрібноклітинний і недрібноклітинний рак 29,7% і 28,8% медіаною - 10,9 міс. і 8,8 міс., середньою виживаностю 11,8±2,6 міс. і 10,1±0,8 міс. відсутня (р>0,05). Встановлена чутливість недрібноклітинного раку легені до терапії поліплатилленом,що вказує на доцільність його застосування в схемах лікування таких хворих. 6. Комбіновані схеми лікування поліплатилленом з променевою терапією значно покращують показники ефективності лікування хворих на рак легені IIIB-IV стадій: об'єктивний ефект 25,2% і 28,1%, медіана 6,7% і 6,2%, середня виживаність 9,3±1,3 і 9,5±1,5, 1-річна виживаність 4,8% і 5,8%, 2-річна виживаність 3,9% і 4,5% відповідно з та без променевої терапії (р>0,05). 7. Застосування поліплатиллену у хворих на поширені форми раку шлунка без наявності асциту значно збільшує середню виживаність на 11,8 міс. (р<0,05), 1-річну виживаність на 23%, 2-річну на 19,6%, з наявністю асциту на 4,2 міс.(р<0,05) 1-річну виживаність на 16%, 2-річну на 10,6%, в порівнянні з групою контролю. У хворих з проявами асциту після проведеного лікування спостерігається зменшення накопичення або відсутність асцитної рідини у 30% хворих пролікованих цисплатином і у 85% хворих пролікованих поліплатилленом. 8. При застосуванні поліплатиллену для лікування хворих на поширені форми раку підшлункової залози відмічається збільшення середньої виживаності на 2,9 міс., медіани виживаності на 1,5 міс. в порівнянні з групою контролю (р<0,05). Лише у хворих даної групи відмічалася 1-річна виживаність (14,6%). 9. Ефективність застосування поліплатиллену у хворих на поширені форми раку легені, шлунка і підшлункової залози підтверджена результатами морфологічних досліджень, згідно з якими поліплатиллен у терапевтичній дозі не викликає незворотніх змін у структурі внутрішніх органів, виявляючи виражену протипухлинну властивість. Морфологічні дослідження на ультраструктурному рівні свідчать про проникнення молекул препарату платини у цитоплазму і ядро пухлинних клітин, що призводить до їх пошкодження. 10. Внаслідок високої протипухлинної активності і низької токсичності застосування поліплатилену при паліативному лікуванні хворих на рак легені, шлунка, підшлункової залози значно поліпшує якість життя хворих за рахунок зменшення симптомів, пов¢язаних з впливом протипухлинної терапії. Застосування схем з включенням поліплатиллену не потребує терапії супроводу та методів гіпергідратації, які є обов¢зковими при лікуванні цисплатиною та іншими препаратами платини. 11. Показники виживаності хворих на рак легені, шлунка підшлункової залози IV стадії, пролікованих поліплатилленом, дають змогу відійти від стереотипу ставлення до таких хворих як безперспективних з погляду можливостей вірогідного подовження тривалості життя. 12. Поліплатиллен є сучасним ефективним протипухлинним платиновмісним препаратом, що засвідчують результати проведених експериментальних і клінічних досліджень. Розроблені дози, режими та шляхи застосування поліплатиллену при лікуванні хворих на поширені форми раку легені, шлунка і підшлункової залози можуть бути рекомендовані для включення до клінічних протоколів спеціалізованої допомоги хворим на злоякісні новоутворення.